Музей української пропаганди

Музей плаката Украины отмечал третью годовщину

vik — Sat, 15 Nov 2014 00:40:08 GMT

Первый в Украине и Европе официально зарегистрированный специализированный музей истории плаката сегодня отмечает третью годовщину со дня основания, передает корреспондент УНН.

По словам директора музея плаката Украины Виктора Тригуба, музей плаката является самым маленьким музеем мира. Ведь площадь его выставочного зала в Национальном музее Пирогово лишь 15 квадратных метров.

"2 первые выставки плакатов в 2011 году были открыты в помещении Национального музея заповедника "Битва за Киев в 1943 году", однако из-за нехватки выставочной площади пришлось искать отдельное помещение. Проект поддержал директор Национального музея народной архитектуры и быта Украины Дмитрий Заруба, который в декабре 2012 предоставил часть дома Тернопольской области", - сказал В.Тригуб.

Он также отметил, что с ноября 2013 создатели музея плаката собирают работы о революции достоинства.

27 февраля 2014 была смонтирована выставка "Плакаты Майдана". Зимой 2013 эту виртуальную экспозицию в Фейсбуке посещало до 200 тыс. людей в сутки. А в начале апреля 2014 в музее плаката была представлена выставка "Крым - это Украина". Сейчас в филиале музея плаката - музея украинской пропаганды на Троещине проходит выставка экспонатов сталинской эпохи и формируется коллекция о событиях в Донбассе.

"Суть экспозиции сталинской эпохи (плакаты с изображением расстрелов, репрессий, концлагерей - ред.) показать людям, откуда у Путина все эти захватнические и агрессивные идеи", - отметил В.Тригуб.

Всего в музее плаката Украины насчитывается около 1 тысячи экспонатов.

Музей работает на общественных началах.

Источник: УНН

В.Яворівський відкрив антипутінську виставку та знімає фільм про Майдан

vik — Sat, 04 Oct 2014 07:16:33 GMT

На антипутінській виставці В.Яворівський розповів про фільм про Майдан

На столичній Троєщині вирує мистецьке життя. Класик української літератури, народний депутат Володимир Яворівський взяв участь у пресовій презентації ядучих антипутінських карикатур Жори Ключника. Талановитий хмельницький художник створив серію сатиричних малюнків.

Його роботи користуються масовою народною підтримкою в соціальних мережах, фактично заборонені в путінській імперії і активно використовуються критично налаштованими до режиму росіянами.

Музей української пропаганди - перший на Троєщині, давно підтримує творчість Георгія Ключника, просуваючи в інформаційному просторі. Багато відвідувачів цілеспрямовано їдуть до віддаленого спального столичного Деснянського району, аби насолодитися карикатурами, плакатами арт-директора журналу "Музеї України" Юрія Неросліка, нині бійця 92 бригади ЗСУ, що постраждав під Іловайськом, яскравими фотопортретами креативного директора МУП Катерини Крючкової, а також відомими народними плакатами часів Майдану...

Приємно, що народний депутат В.О.Яворівський постійно підтримує перший музей на Троєщині, бере участь у всіх публічних акціях. Нині ми подумуємо, аби відкрити скромний літературний куточок про творчість письменника, що представляв район ще за часів СРСР...

До речі, саме в музеї на Троєщині, де крім усього іншого є і відома кіностудія, Володимир Яворівський зробив сенсаційне повідомлення про початок роботи над художнім фільмом про Майдан. Днями письменник дописав сценарій...

«Наголошую, фільм "Освідчення в ненависті" буде саме художній. В основі колізії – доля двох братів по батькові, але від різних матерів. Є і головна героїня – студентка міліцейської академії Катря, неймовірна красуня, котра через бідність родини не може заплатити за навчання. Цнотлива. Міністр МВС хоче на День народження Президента подарувати Катрю йому для втіхи на ніч…

Старший брат Іван служить в Росії у ФСБ і приїхав в Україну, як інструктор зі знищення Майдану. Він привозить з собою снайперів. Між молодшим братом Василем – палким українським патріотом та студенткою Катериною спалахує велика любов. Прекрасна і красива. Василь – сотник на Майдані. Його викрадають беркутівці і тітушки та покидають помирати в селі під парканом. Підбирають люди. Виходжують. Василь таки повертається на Майдан і веде свою сотню у вирішальний бій із беркутівцями та іншими силовиками. Старший брат розставляє в кімнатах готелю снайперів.

–Штука за штуку, – повторює Іван: тисяча доларів за вбитого повстанця. Василь гине одним з перших із "Небесної сотні. Його ховають на Аскольдовій могилі біля «крутян». Катря несе в собі Василеву дитину. Це лише прісний каркас майбутнього фільму. Сценарій стократ цікавіший».

Знайшлися бізнесмени – батько і син Березкіни з Кіровограда, які жертвують кільканадцять мільйонів на зйомки фільму і в листопаді до зйомок приступить молодий, дуже талановитий кінорежисер Валерій Ямбурський – повідомив Володимир Яворівський.

Враховуючи серйозність намірів, грунтовну підготовку фільм буде резонансним. З початку Майдану, його перемоги, окупації Криму, війни на Донбасі, Україна перебуває серед основних світових ньюсмейкерів, то і увага до першого ігрового фільму про Майдан буде відповідною.

Дуже може бути, якщо картину представлять на відомих міжнародних кінофестивалях, вдасться завоювати головні призи і повернути Україну до клубу провідних кінодержав...

Але, то мрії... Почекаємо початку зйомок, спробуємо повідомити деталі. Сподіваємося, Володимир Олександрович не відмовиться інформувати про такі цікаві події через пресовий майданчик Музею української пропаганди...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", куратор Музею української пропаганди

Народний депутат В.Яворівський регулярно відвідує Музей української пропаганди

Пояснення про Музей

vik — Sat, 30 Aug 2014 09:35:25 GMT

Пояснення про Музей української пропаганди

МУП є відокремленою філією Музею плакату України при часописі "Музеї України". Легалізований рішенням №133 ВК Новопетрівської сільради. Безпосереднім керівництвом філії займається директор Музею плакату та керівництво часопису "Музеї України". Їм належить і назва та основна частина колекції.

Саме керівництвом часопису створені і наповнені сайти Музею української пропаганди, сторінки в соцмережах, виготовлені поліграфічним способом плакати та інша продукція. Відповідно концепція та всі представлені виставки захищені авторським правом та регулюються діючим законодавством України.

Авторами двох серій плакатів є креативний директор МУП та журналу К.Крючкова і арт-директор МУП і журналу Ю.Нерослік. Їх роботи публічно передані для експонування в музеї.

Автором і власником копій серії карикатурних робіт є художник Георгій Ключник, чиї роботи теж публічно передані до експонування в МУП.

Власником музейних копій плакатів часів Сталіна є журнал "Музеї України".

КМО "Меморіал" є власником серії плакатів про злочини Сталіна, упорядником яких є відомий дослідник Роман Круцик. Передано для публічного експонування.

Посада "фундатор" ніякими документами не вводилася і певний час існувала як громадське неформальне навантаження. Тож всі претензії особи, яка величає себе цим пишним титулом, на назву Музею української пропаганди при журналі "Музеї України", а особливо колекцію МУП, є безпідставними і не підтверджені документально. Не менш дивними виглядають претензії "фундатора" на приміщення, безкоштовно виділене музею приватними підприємцями і нахабні спроби негайно виселити заклад без погодження і дозволу власників будівлі.

До ганебних дій "фундатора", що прикривається ступенем доктора історичних (!) наук, погрожуючи творцям Музею української пропаганди розправою кримінальних структур і знищенням єдиного музею Троєщини, вже привернуто увагу народних депутатів, преси та відповідних правоохоронних органів.

Музею на Троєщині бути!

Прес-служба Музею плакату України

Партія снайперів: програма №0

vik — Tue, 01 Jul 2014 11:36:00 GMT

Партія снайперів: програма №0

Жарт про Маленьку партію снайперів давно став легендою. МПС - напівзабороненим романтичним символом. В якийсь момент, ми зрозуміли, що Партія снайперів перетворилася на єдину реальну альтернативу керованому політичному хаосу, який охопив весь колишній СРСР і Східну Європу. Є крах всіх офіційних ідеологій. Комунізм, як і фашизм, застарів. Олігархічні ліберасти вже неспроможні прикрити свою жадобу до наживи ілюзіями про «вільний ринок». Суспільна думка мігрує між крайніми поняттями революції і громадянської війни. Домінує фактор розрухи і крові. Стихійно виникли Інтернет-ініціативи на кшталт «Дістали!», «Проти всіх!». Це теж закінчилося нічим. Трохи пошуміли, побібікали…

А Партія снайперів тихо зайняла базовий нульовий рівень. Наш номер – НУЛЬ! Центр. Вісь. Зліва мінус, справа – плюс. І за великим рахунком, нумерація існуючих політичних гравців не має для нас ніякого значення. То – люди пекла…

Є два рівня нашої програми – тактичний (для однієї окремо взятої країни) і глобальний.

Глобальна, планетарна частина програми Міжнародної партії снайперів.

Встановлення і негайний арешт всіх членів таємного олігархічного Світового уряду. Розслідування всіх їх злочинів проти людства. Заборона масонського руху і всіх таємних, наднаціональних товариств.

Примусити керівництво США створити Національний банк США, ліквідувавши Федеральний Резервний банк – приватну структуру, що безконтрольно друкує долари. Арешт засновників.

Ліквідація Міжнародного валютного фонду, Світового банку і інших подібних структур. Розслідування діяльності, арешти винних.

Реформування ООН. Одна країна – один голос. Перенесення штаб-квартири в одну з країн Східної Європи. (Можливо – Україна, як держава, що відмовилася від ядерної зброї, проголосивши нейтральний, позаблоковий статус).

Ліквідація Всесвітньої організації охорони здоров‘я в існуючому форматі. Розслідування злочинних вакцинацій у світі.

Ліквідація всіх офшорних зон.

Світова заборона комерційних банків і транснаціональних корпорацій.

Ось програма для України, написана під вибори президента.

Розроблено простий шлях виходу з кризи – негайний арешт Першого, Другого, Третього президентів, всіх глав Уряду, спікерів парламенту, починаючи з 1995 року. Слідство. Суд. Конфіскація награбованого. Можливо, розстріл…

Те саме зробити з повним складом трьох-чотирьох останніх урядів.

Кандидат у президенти, в разі обрання, гарантує швидкий арешт всіх дієздатних членів 300 олігархічних сімейств, що мов клубок глистів, паразитують на тілі держави. Конфіскація.

Проведення швидкого розслідування злочинної приватизації державної власності, повернення її народу.

Оголошується негайна заборона всіх офшорних фірм. Вся їх власність, кошти конфіскуються у розпорядження держави.

Олігархи – глисти країни! В державному організмі глистів бути не повинно!

Земля оголошується державною, загальнонародною власністю. Допускається виділення ділянок лише під індивідуальну забудову та короткострокову оренду земель сільськогосподарського призначення.

В країні допускається присутність лише малого і середнього бізнесу. Злочинні транснаціональні корпорації на нашій території оголошуються поза законом!

Протягом року будуть заборонені комерційні банки.

Вже новим парламентом, буде прийнято Закон «Про особливу відповідальність вищих органів влади і суддів». За корупцію, роботу на іноземні спецслужби, злочинний непрофесіоналізм – автоматична відставка, суд, кара. Судді звільняються за три оскаржені вироки. У разі корупції чи свідомо нанесеної шкоди громадянам – арешт, суд, конфіскація, покарання.

Саме для чиновників і суддів, починаючи з районного рівня, вводиться смертна кара.

Для цієї категорії дегенератів буде споруджено віп-виправний заклад на 3000 місць у місті Чорнобиль.

Команда нового президента буде діяти суворо в рамках законів і конституції.

Порядок буде наведено протягом 45 днів.

Всі процеси будуть проходити гласно, демократично. Пріоритет – свободі слова.

В міжнародній політиці буде обрано режим найбільшого сприяння національній економіці і інтересам. Дружити будемо з усіма на взаємовигідній основі.

Страх бидлоеліти – основа демократії!

На владу слід дивитися крізь оптичний приціл, а не телевізор!

10 патронів, тисяча арештів – і в країні буде порядок!

Олігархи – глисти держави! Глисти ніколи не наїдаються! Лише ростуть…

Ось така чернетка нової Снайперської ідеології. Звичайно, є недоліки. Не з усім можна погодитися. Ще не зовсім зрозумілий механізм реалізації цього плану в глобальних масштабах. Але, діяти в рамках однієї окремо взятої країни вже можна – через вибори у місцеві органи влади, парламент, президента.

Розумію, що ця схема, потрапивши в інші, молоді і допитливі голови, трансформується, доповниться, перетвориться на струнку наукову теорію.

Рано чи пізно виникне сильний вольовий лідер чи група революційних лідерів. Головне, аби Снайперська ідеологія була для них світоглядною.

У нас два основних принципи – відповідальність влади і справедливий розподіл суспільного продукту. Без олігархів-глистів!

Думайте, вдосконалюйте, дерзайте! Україна переможе! Люди переможуть!

Віктор Тригуб, автор бренду і координатор Партії снайперів, генерал козацтва

Шабля Мазепи як легенда Інтернету

vik — Mon, 30 Jun 2014 03:27:08 GMT

Шабля Мазепи як легенда Інтернету

Пригоди такого рівня трапляються не часто. Впевнено можу заявити, що жодна журналістська команда України не ініціювала розслідування подібного масштабу. Було страшно і весело. Вірніше, було ДУЖЕ страшно! Але, ми перемогли! Шабля Мазепи повернулася до України! Хай і у вигляді копії! А почалося все у січні 2007 року з маленької замітки на сайті «Нова Січ».

«Отримали унікальні фото зображення шаблі Івана Мазепи. Це - точна копія, зроблена з оригіналу. Зберігається в Канаді.

Фото надіслав отаман Американських козаків Сергій Цапенко. Як нам вдалося дізнатися, українські патріоти знайшли креслення і детальний опис шаблі Мазепи, в польських музеях, частина фондів яких, опинилася за океаном. Після вивчення, один з козаків зробив точну реконструкцію. Вдячні нащадки змогли побачити справжню зброю Гетьмана Мазепи.

Історія дуже цікава. Журнали "Нова Січ" і "Музеї України", спільно з Американським козацтвом, розпочинають власне розслідування. Ми хочемо дослідити документи, дізнатися прізвища, спробувати або переправити шаблю до України, або здійснити реконструкцію в Україні, силами наших майстрів».

І почалося! Наступного дня інформацію передрукували чи не всі провідні ЗМІ України, повідомили сайти кількох країн.

Шаблю продавали польські антиквари, переконуючи, що то оригінальна зброя самого Гетьмана Мазепи! Однак, їх рекламна версія була одразу піддана сумнівам – продавці визнали, що лезо старовинне, а руків’я зроблено якимось українським патріотом-емігрантом.

А де оригінал? За кілька днів ми вийшли на керівництво пітерського Ермітажу, де за багатьма згадками і лежить парадна шабля Івана Мазепи. На наші листи вони відповідали цинічно і зверхньо – у музеї сотні тисяч експонатів, повідомте номер. І взагалі, такої шаблі у нас немає!

Ми спробували зацікавити пошуками Президента В.Ющенка, МЗС України, наше консульство у Санкт-Петербурзі. Постійно писали про ту шаблю, непомітно розпочавши інформаційну кампанію. Влада не реагувала. Досить швидко ми знайшли фотографію ймовірної шаблі Мазепи (а їх у нього було багато!) у спецхрані Оружейной палати Московського Кремля. Однак, Ермітаж залишався пріоритетом! Єдине чого ми прагли – отримати фотографії!

За кілька тижнів, історія отримала такий резонанс, що привернула увагу деяких російських політиків і спецслужби. Вони вирішили викупити канадську реконструкцію, видати її за оригінал з Ермітажу і якимось чином подарувати або В.Ющенку чи В.Януковичу, використавши цей факт у якихось геополітичних цілях. Та і хто б відмовився за бюджетний кошт злітати до Канади з приємною пошуковою місією!

Кажуть, канадська контррозвідка і досі згадує той гучний візит «колекціонерів» у погонах з Росії, які розшукували шаблю Мазепи… Як не дивно, пошуки росіян виявилися досить результативними – вони швидко вирахували поляків-продавців. Не встигли – за добу до їх візиту американські козаки викупили реконструкцію шаблі за 2300 доларів! Росіяни давали 100 тисяч. Поляки і досі ображаються. Нині шабля у розпорядженні отамана Сергія Цапенка, застрахована на один мільйон доларів, зберігається у банківському сейфі. Про неї навіть був сюжет на СТБ…

Ми ж з Києва, продовжили штурм Оружейной палати і Ермітажа. Змогли знайти потрібні джерела інформації – виявилося, що всі знакові для української історії символічні речі зберігаються у Малоросейском спецхрані №9 КГБ СССР, нині ФСБ РФ! В Ермітажі! І очолює той відділ скарбів полковник у відставці Філіпов!

Знову написали керівникам Ермітажу з проханням надіслати фотографію шаблі Мазепи з конкретного відділу. Ті вже перестали ганяти дурника і існування шаблі вже не заперечували. Однак, попросили нас вказати інвентарний номер експонату з секретного спецхрану. За кілька днів ми отримали той номер!

До розслідування вже підключили молоду журналістку популярної тоді газети «Блик» Валю Мудрик. Озброїли її номером і дівчина розпочала другий етап штурму.

В Пітері почалася тиха паніка – «злобниє бандеровци» якось дізналися про шаблю Мазепи, секретний спецхран КГБ-ФСБ, прізвище начальника ще й повністю секретний номер експонату! Запідозрили в нас агентів Служби Зовнішньої розвідки України, а розвідку у проведенні якоїсь спецоперації у Росії. Були якісь наради…

Вирішили придивитися до «суперагента» Валі Мудрик, дозволивши їй прилетіти до Пітера і сфотографувати шаблю. Може завербувати мріяли? Дівчині тоді було років з двадцять. Тендітна, з дзвінким голосом – гроза роспецслужб… Валю провели в якісь таємні закапелки Ермітажу, показали шаблю, дозволили сфотографувати. «Блик» вийшов з першополосною сенсацією. Потім ми включилися…

Описати рівень емоцій не можу. То було щось! На нашу прес-конференцію до Музею гетьманства особисто приїхав Олег Тягнибок, який якраз допомагав у пошуках булави Сірка в Канаді… Я вручив Валі нашу Почесну грамоту у красивій рамці. Хоча, за той прорив у нормальній країні мінімум дали б ордени… Не за нагороди працюємо…

Фото канадської реконструкції і експонату з Ермітажу миттєво ввели у науковий оборот, радісно публікують у книгах та підручниках, скромно забуваючи згадати тих, хто з реальним ризиком їх роздобув… Як завжди…

Це ще не все! Київський зброяр Володимир Остапович, який уважно спостерігав за нашими пошуками, досить швидко зрозумів, що Ермітаж показав нам не оригінал, а більш пізню копію шаблі, зробленої у пам’ять про Мазепу! Росіяни, хоч трохи, але нас переграли!

Ми розпочали третій етап штурму російських спецхранів. І здійснили відкриття, варте вмісту всього Малоросейського спецхрану! Вийшли на найсекретніше сховище Російської Імперії – підвали Адміралтейства!

Саме там лежать скарби Київських князів, перстень Ярослава Мудрого, який знайшла донька Генсека Галина Брежнєва, книги з бібліотеки Ярослава Мудрого, що перебували під контролем Івана Мазепи у підземеллях Софії Київської, вивезені після втечі Гетьмана. Там же десятки мальованих портретів Мазепи, зроблені художниками, які бачили Гетьмана на замовлення царської охранки – аби легше було шукати! Нині під лазерною сигналізацією! Там і оригінал парадної шаблі Мазепи. Маємо і номер. Пітер. Адміралтейство. Спецхран. Відділ Z. Інвентарний номер 14-23-55-М-22.

Дякуємо владі Російської Федерації за прекрасні умови зберігання символічних речей українського народу! Ні на що не претендуємо. Але, просимо допустити до тих експонатів хоча б російських вчених, скажімо ту ж Т.Таірову-Яковлеву. Хай опишуть, сфотографують. Таємниця перестала бути таємницею! Шість років пройшло… Триста років минуло від епохи Мазепи. Чого боятися?

Для паркетних офіційних істориків ще раз підкреслю: ні джерел, ні посилань, як Ви до того звикли у кабінетах, нема. Є невідомі герої, які ризикуючи життям і свободою допомогли нам у розслідуванні, допомогли Україні! Сіра зона геополітики і історії. Було чимало спроб пройти нашими слідами, щось перевірити, ще раз сфотографувати шаблю Мазепи в Ермітажі. Все закінчилося біля вахтера…

Крім проблем учасники тієї карколомної пригоди нічого не отримали. Традиційно створили легенду. Залишилася гордість. Так, ми змогли і зробили! Спробуйте краще!

І оптимістичний фінал. Майстер-самородок, директор Житомирського музею зброї Олег Козяр, є моїм вірним читачем-шанувальником. Замовив у В.Остаповича булатне лезо і за пару років зробив точну копію шаблі Мазепи. Побачити можна у Житомирі. Ось так. Приємно! Коли вперше її виставили у Музеї гетьманства, приїхали чи не всі телеканали...

Колись і у Росії буде нормальна влада, відкриють архіви, спецхрани. А українські патріоти вже знатимуть, де шукати!

Дерзайте! І Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», учасник пошуків шаблі Мазепи

Як виглядав Гетьман Мазепа?

vik — Mon, 30 Jun 2014 03:26:08 GMT

Як виглядав Гетьман Мазепа?

Публікуйте правильні портрети!

Кілька років тому команді журналу "Музеї України" стало відомо про існування в підвалах Адміралтейства у Санкт-Петербурзі супер-секретного спецхрану системи КГБ-ФСБ, де зберігається 30-50 портретів Івана Мазепи, створених зразу після Полтавської битви! Тоді царські іщейки зібрали місцевих малярів, які бачили Мазепу, змусивши їх намалювати портрети Гетьмана, аби було легше шукати. Потім, портрети зібрали, відправивши до архіву.

Коли росіяни зрозуміли, що в Україні почалося національне відродження, більшість матеріалів засекретили ще більше. Ми спробували проникнути до тих найсекретніших підвалів Російської імперії. Щось сфотографувати. Не вийшло… Тепер ті портрети в спеціальних контейнерах під лазерною сигналізацією… Спецслужби Путіна навчилися прекрасно зберігати таємниці Мазепи!

Історичні дослідження мають конкретне матеріальне вираження. Якщо історики помиляються, розпочинаються не дуже приємні події, що часто межують зі скандалом. На жаль, серія кумедних випадків довкола козацтва, а особливо масштабної фігури Гетьмана Івана Мазепи, продовжується. Вірніше, лише починається.

«У селі Дегтярівка Новгород-Сіверського району Чернігівщини відбулося відкриття пам’ятного знаку з нагоди історичної зустрічі 30 жовтня 1708 року видатних державних діячів – гетьмана України Івана Мазепи та короля Швеції Карла ХІІ.

Можливо, Мазепа виглядав так! І герб є...

Три місяці під Дігтярівкою на пагорбі кипіла робота – встановлювали пам’ятний знак і облаштовували сходи до нього на місці зустрічі гетьмана Івана Мазепи та короля Карла ХІІ. І ось відбулось його відкриття

Гравюра. І.Мазепа

.
(Високий Вал, Чернігів).

Ймовірний портрет Мазепи, знайдений під Мюнхеном Миколою Кайзером. Експерти майже впевнені, що це Гетьман. Було б добре, аби Нацбанк України викупив це полотно, переправивши до України...

На жаль, на монументі зображено аж ніяк не Мазепу! Є багато портретів, про них писали, у тому числі автор цих рядків. В Інтернеті є чимало статей, зображень, навіть книга «Скарби і таємниці Гетьмана Мазепи».

Існує прекрасна книга Ольги Ковалевської «Іван Мазепа: у запитаннях і відповідях». (Темпора, Київ, 2008). Кандидат наук О.Ковалевська, залучила експертів СБУ і МВС, які зробили порівняльні аналізи портретів Гетьмана. Відібрали найбільш вірогідні, опубліковані в книзі. Ми якось спілкувалися з панею Ольгою на прямому ефірі радіо "Ера"...

На монументі під Дегтярівкою зображено, за твердженням О.Ковалевської, Великого гетьмана Литовського Казиміра Павла Яна Сапєгу! Інша версія, що то польський корчмар Мазепа… Однозначно, не Іван Мазепа!

Три місяці зусиль, великі організаційні, фінансові витрати – і такий конфуз… За великим рахунком, відкритий монумент треба трохи переробити. Адже, є велика увага преси, телебачення, монумент розтиражовано. Можливо, він потрапить до підручників, путівників, поширюючи недостовірні дані.

Те саме з чоловіком, якого зобразили на банкноті номіналом у 10 гривень… Просимо керівництво Національного банку, при нагоді, виправити помилку.

Одна помилка, породжує іншу. Потім виникають розмови про фальсифікацію історії… І дуже конкретні суми на виправлення…

В дуже секретне сховище перевезли 234 нерозпакованих ящики з матеріалами «Мазепинского дела». Зверху оббили фанерою і вивезли… Там матеріали допитів соратників Мазепи, якісь речі… «Хранить вечно!», «Не открывать до особого высочайшего распоряжения!». Наказу нема. Скрині не відкрили, заховавши після наших публікацій ще далі…

Великий гетьман Литовський Казимір Павло Ян Сапєга (за версією О.Ковалевської). За іншою версією польський шинкар чи купець Мазепа... Висів на першому поверсі Музею гетьманства у Києві. Є в музеї на Хортиці. Правда, директор пообіцяв зняти...

Після скандалу довкола пограбування музею Кубанського козацтва у США, епопеєю з шаблею Мазепи, комітету «Кубань з Україною», віртуальним відродженням Кубанської народної республіки, пошуків її золотого запасу, керівництво журналів «Нова Січ» і «Музеї України» прикрасило собою список «Враги России» ФСБ. До архівів КГБ, документів епохи козацтва, УНР, ОУН-УПА, українцям взагалі неможливо дістатися…

Дружба народів…

Ми ж знайшли ще два ймовірних портрети Мазепи. В США, через отамана Американського козацтва Сергія Цапенка і в Німеччині, через колекціонера Миколу Кайзера.

Оприлюднюємо ще раз. Аби не було чергових конфузів…

Вчить історію за новітніми публікаціями! В книгах такого ще не знайдете…

Сіра зона української історії. Всієї історії…

Віктор Тригуб, редактор журналів «Нова Січ», «Музеї України»

Цей портрет І.Мазепи вважається достовірним

Ймовірний портрет Мазепи, знайдений у США С.Цапенком. Оцінено у 1 млн. дол!

Знак під Дегтярівкою. Зображено зовсім не Мазепу! Закликаємо не помилятися і інших! Скоріш за все, то Я.Сапєга...

Выставка «МИКРОМИНИАТЮРЫ НИКОЛАЯ СЯДРИСТОГО» получила «СЕРТИФИКАТ КАЧЕСТВА»

vik — Mon, 30 Jun 2014 01:43:47 GMT

Выставка «МИКРОМИНИАТЮРЫ НИКОЛАЯ СЯДРИСТОГО» получила «СЕРТИФИКАТ КАЧЕСТВА»

Выставка Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника«МИКРОМИНИАТЮРЫ НИКОЛАЯ СЯДРИСТОГО» награждена «СЕРТИФИКАТОМ КАЧЕСТВА» от международной компании TripAdvisor.

Полученный Сертификат подтверждает, что выставка «Микроминиатюры Николая СЯДРИСТОГО» с завидным постоянством получала восторженные отзывы от путешественников TripAdvisor.

Эта престижная награда присуждается исключительно на основании качества отзывов и мнений, полученных на сайте TripAdvisor в течение прошлого года.

В рубрике Самые популярне места Киева - Развлечения - из 294 достопримечательностей Киева:

Рейтинг № 1 - Музей микроминиатюр Николая Сядристого (124 отзыва) - «СЕРТИФИКАТ КАЧЕСТВА»

Рейтинг № 2 – Киево-Печерская лавра - пещерный монастир (780 отзывов) - Победитель «Traveller's Choice™ 2014»

Рейтинг № 3 - Софийский собор (431 отзыв) - Победитель «Traveller's Choice™ 2014»

Справка:

TripAdvisor® - это крупнейшее в мире туристическое сообщество и крупнейший в мире сайт для путешественников, с помощью которого можно получить информацию, советы, узнать мнение миллионов путешественников, запланировать и совершить идеальное путешествие. В среднем, за минуту в сообществе TripAdvisor появляется 80 публикаций.

Фирменные веб-сайты TripAdvisor - это самое крупное в мире сообщество путешественников, которое насчитывает более 60 миллионов новых посетителей в месяц, более 44 миллионов пользователей, являющихся потенциальными клиентами, и 150 миллионов отзывов и мнений. Сайты TripAdvisor существуют в 30 странах мира.

Про Музей української пропаганди

vik — Sat, 28 Jun 2014 14:47:56 GMT

Про Музей української пропаганди

Музей української пропаганди - перший повноцінний музейний заклад найбільшого спального району України - Троєщина у Деснянському районі Києва.

Музей створено 23 травня 2014 року, як відокремлений філіал Музею плакату України який легалізовано ухвалою № 133 виконавчого комітету Новопетрівської сільської Ради Вишгородського району Київської області. В Європі такі музеї діють тільки на правах відділів при великих музейних установах і не мають самостійної державної реєстрації, що надає певної моральної переваги українцям. Музей плакату України з виставкою "Плакати Майдану", нині діє у Тернопільській садибі відділу "Сучасне село" Національного музею народної архітектури і побуту України. Вважається найменшим офіційно зареєстрованим музеєм світу - виставкова зала лише 15 квадратних метрів!

Куратором Музею української пропаганди став редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб, а фундатором проекту — доктор історичних наук, член редколегії журналу "Музеї України", Голова Ради Музею плакату України Павло Гай-Нижник.

Неназвані меценати безкоштовно надали Музею української пропаганди невелику світлу залу на другому поверсі центру "Радосинь" по вулиці Т.Драйзера,8.

Організатори підкреслюють, що реалізують проект в піку місцевій владі, яка за двадцять років не спромоглася створити в районі державний музей, театр, картинну галерею, цирк та інші заклади культури, при тому, що у районі мешкає десь 350000 жителів!

Основну увагу привертають інформаційні стенди Київського "Меморіалу", створені директором Музею совєтської окупації Романом Круциком. Особливе звучання має стенд про масові розстріли НКВС громадян у лісовому масиві села Биківня, що входить до Деснянського району. Розповідається про арешти, знущання, знищення українців протягом 1918-54 років. Організатори виставки переконують, що саме ті страшні методи, сталінська ідеологія, жорстокість складають основу світогляду нинішнього Президента Росії В.Путіна, який підло окупував Крим, розпочав війну на Донбасі.

В експозиції знизу розміщені старі сталінські плакати, що лакували радянську дійсність.

Поруч розміщено плакати сучасних художників, які показують мужність українців на Майдані, боротьбу за свободу і незалежність із зброєю в руках.

Підбірка матеріалів справляє досить сильне емоційне враження, привертаючи увагу як школярів, студентства так і представників старших поколінь.

Просто на підлозі і на стінах розміщено археологічні знахідки на місцях боїв Другої світової війни - залишки гвинтівки зі штиком, міни, снаряд, деталі танків, радянські та німецькі каски. Є пара іржавих наручників НКВС, знайдених пошуковцев Василем Панасенком у Хмельницькій області. Організатори музею планують збільшити археологічну колекцію.

Музей працює на громадських засадах. Чіткого розкладу роботи не має. Про зустрічі з цікавими людьми, відкриття виставок, прес-конференції повідомляється через інтернет та афіші. Вхід до Музею безкоштовний. Адреса: Київ, вулиця Драйзера,8

Плакати МУП створені арт-директором музею Юрієм Неросликом

Актив музею

Роман Круцик і Віктор Тригуб

Павло Гай-Нижник

За матеріалами преси, ТБ, інтернету, Вікіпедії. Вільне використання!

Довідка підготовлена куратором МУП, директором Музею плакату України, редактором журналу "Музеї України", Почесним працівником туризму України Віктором Тригубом

Постери і марки найменшого музею світу

vik — Sun, 25 May 2014 15:27:45 GMT

Постери і марки найменшого музею світу

Продовжуємо боротьбу за повноцінне визнання Музею плакату України "Найменшим офіційно зареєстрованим музеєм світу". Ми розуміємо, що такий шанс буває рідко, а значення для формування туристичних потоків - велике. Тож уважні до всіх формальних ознак.

Справа в тому, що після дослідження центру ОПАД найменших і найбільших музеїв України, виявилося, що Музей плакату при журналі "Музеї України" визнаний найменшим серед офіційно зареєстрованих музеїв держави. Наша виставкова зала - лише 15 квадратних метрів у Тернопільскій садибі в Сучасному селі Національного музею народної архітектури та побуту України, який став найбільшим музеєм держави.

Політологи ОПАД, зацікавившись темою, промоніторили ЗМІ і встановили, що до цього найменшим музеєм Європи і світу вважався литовський Музей "Баубляй". Однак, фахівці досить швидко розібралися, що литовські колеги видають за музей експонат - крихітне приміщення, видовбане у дубі, накрите захисним кубом, який знаходиться на значній території філії досить великого, як на литовські масштаби музею. Що не завадило протягом багатьох років проводити міжнародну рекламну кампанію саме "Баубляю", як найменшого музею світу!

-Впевнено заявляю, що Баубляй, вірніше, той експонат, який видають за найменший музей світу, не відповідає жодному критерію найменшого, офіційно зареєстрованого музею світу! - повідомив директор центру ОПАД Сергій Пархоменко, - Це те саме, аби Нацмузей у Пирогові почав видавати свій подібний експонат - найстарішу хату з села Самари, за найменший та найстаріший дерев`яний музей Європи! Як експонат - так, як окремий музейний заклад - ні! А от Музей плакату України має державну реєстрацію, історію і приміщення з експонатами виставки, що дозволяє йому претендувати на звання найменшого музею світу!

Чесно кажучи, фундатори Музею плакату виявилися абсолютно не готовими до такої уваги та визнання у світовому масштабі. Хоча, розуміємо значення цієї заманушної туристичної фішки для як всієї України, так і Києва.

Після появи перших публікацій про світовий "рекорд", кількість відвідувачів, яка цілеспрямовано їде до найбільшого скансена Європи в Пирогові, аби побувати у "найменшому музеї світу", зросла в рази. Ми вже не знаємо, що робити з такою популярністю та увагою!

Нам радять негайно розробити плакати музею, випустити марку, сувенірну монету...

Справа в тому, що МПУ давно має два розкішних плакати видатної київської художниці Асі Колос та талановитої фотохудожниці Катерини Крючкової.

Дізнавшись про нову відзнаку, А.Колос оперативно створила постер "Музей плакату України - найменший музей світу". На його базі ми плануємо зробити поштову марку обмеженим тиражем.

Марку на основі свого плакату, планує і К.Крючкова. З монетою поки що не визначилися.

Тож можна сказати, що ми потихеньку починаємо увічнювати факт присудження МПУ статусу найменшого музею.

Аби відчути значимість статусу, варто сказати, що великі туристичні агенції вже включають МПУ в стандартний тур Києвом і Пироговим. Вже розробляються певні сувеніри, дозволу на виготовлення яких у нас ніхто не брав! Довкола нашої перемоги починається НЕ НАШ бізнес, що нам дуже не подобається!

Придумати концепцію, легалізуватися, провести виставки, створити і розкрутити бренд, вирішити всі оргпитання, вести кампанію у ЗМІ, нам ніхто не допомагав! А от робити бізнес на нашому досягненні вже безліч охочих! Це неправильно!

Тому ми публічно представляємо роботи, які затверджені Радою МПУ, для представлення музею. Зрозуміло, Музей плакату відкритий до співпраці! Ми не хочемо, аби нашу працю, ідеї, досягнення використовували торгаші! Це - принципово!

А роботами А.Колос і К.Крючкової надихайтесь!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Плакати для округу

vik — Fri, 09 May 2014 12:09:36 GMT

Творець Музею пропаганди йде на вибори до Київради

Доктор історичних наук, засновник Музею української пропаганди на Троєщині Павло Гай-Нижник зареєстрований кандидатом у депутати Київради. Округ №15 Деснянського району.

Відповідно, команди журналів "Музеї України", "Нова Січ", Музею плакату України, легендарна Плакатна сотня, активно підтримали Павла Павловича. Ентузіасти за добу зробили кілька плакатів.

А журналісти масовано розмістили матеріали про відомого історика, члена Політради Правого сектора, письменника і поета в інтернеті.

-В принципі, для київської Троєщини Павло Гай-Нижник є найкращим депутатом! - переконаний політолог, директор центру ОПАД Сергій Пархоменко, - Життєвий досвід, наукові здобутки, патріотизм, чесність - саме те, що потрібно нині в Київраді. Соціологічні заміри показують, що він є безсумнівним лідером електоральних симпатій. А кампанія лише стартувала...

Великим плюсом Гай-Нижника є і його ставка на культурний розвиток Троєщини. Першим його проектом стало створення на вулиці Драйзера Музею українскої пропаганди, який урочисто відкриють до Міжнародного Дня музеїв. Району потрібні нові кінотеатри, театр, стадіони, картинні галереї, бібліотеки. Як і метро. Для їх створення все необхідне є. Потрібна лише політична воля і тиск на чиновників. Кандидат і його команда це здатні забезпечити.

Троєщина не повинна помилитися у виборі!

Ініціативна група