Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [305]
Пошук
Друзі сайту
[25.05.2016][Мої статті]
Півроку після війни. Картини Юрія Неросліка (9)
[14.12.2015][Мої статті]
"Відчуй Україну":Столичные живописцы привезли в Мариуполь пейзажи (1)
[07.12.2015][Мої статті]
Мистецька акція «Відчуй Україну» стартує в АТО! (2)
[03.12.2015][Мої статті]
Музей плаката идет в Европу! (2)
[26.11.2015][Мої статті]
Сергій Пархоменко, Антипутінський інформаційний фронт: «Ми воюємо проти шовінізму та російської влади, а не проти росіян» (2)
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Олена Войткова: На війні немає різниці: жінка ти чи чоловік!

Олена Войткова: На війні немає різниці: жінка ти чи чоловік!

Майже три місяці Олена Войткова служить у зоні АТО разом зі своєю домашньою улюбленицею, а нині – службовою собакою Адою.

Війна не має національності, віку й статі. Бажання захищати рідну землю притаманне кожному патріоту своєї країни. Саме тому в найгарячіших точках буремного сходу пліч-о-пліч цілісність нашої держави відстоюють учорашні випускники шкіл, фахові військові, дорослі чоловіки із чималим життєвим досвідом і тендітні жінки. Одна з них – колишня бізнесвумен, а нині інспектор-кінолог, молодший сержант батальйону міліції особливого призначення  «Київщина» Олена Войткова.

-        Не могла спокійно сидіти вдома й продовжувати жити звичайним життям, – пояснює жінка, – Розпочала займатися волонтерською роботою, разом з іншими збирала й доставляла харчі, речі першої необхідності нашим хлопцям у зону АТО. Підтримувала, чим могла: і словом, і ділом. А згодом зрозуміла, що звичний уклад життя відійшов на задній план. Водночас, маючи досвід роботи кінологом, відчула, що можу приносити ще більше користі.

У Києві жінка залишила рідних, закрила власний бізнес. До зони АТО забрала із собою німецьку вівчарку Аду, яку лише взимку взяла цуценям в одному з елітних розплідників. Аби ввійти до складу батальйону, Олені довелося пройти спеціальну фізичну підготовку та уроки стрільби. Аді – навчання в українській філії кінологічної служби Міжнародної поліцейської корпорації громадської безпеки.

-        Собаку все одно потрібно було навчати, війна лише внесла свої корективи, – каже жінка.

Із липня цього року Олена та Ада несуть службу в складі батальйону «Київщина». За словами Олени, не потрібно недооцінювати роль собак в умовах бойових дій.

-        Під час артобстрілів, собака набагато раніше за людину чує звук і дає  знати оточуючим. Щоправда, розумна, не гавкає, а дивиться стурбованими очима й тикає носом. Немов каже: «Зверни увагу!». Зазвичай, маємо приблизно десять секунд, щоб хоч якось зорієнтуватися. Дуже виручає і на блокпостах, особливо під час перевірки документів. Людина із собакою взагалі є методом додаткового психологічного впливу на злочинців, – пояснює Олена Войткова.

Також, за словами жінки, у постійних екстремальних умовах, будь-яка тварина  – це  психологічне розвантаження для людей.

-        Буває погладиш її, подивишся в очі, які наче все розуміють, і відразу стає легше! Водночас колективу Ада швидко полюбив, тепер кожен намагається пригостити її чимось смачненьким, – сміється Олена.

За словами хазяйки, усім необхідним для харчування та догляду собаку  безкоштовно забезпечує кінологічна служба Міжнародної поліцейської корпорації громадської безпеки. Та й на ротації Ада буває частіше, ніж бійці.

-        Інакше не можна, – пояснює Олена, – Собака обов’язково має час від часу адаптовуватися до умов мирного життя в місті! Вона не здатна бути невтомним «універсальним бійцем». Саме тому жоден пес не може виконувати кілька «професійних» функцій.  Ада не навчена шукати вибухові речовини, натомість добре відчуває небезпеку та вміє вчасно сповістити про це людину. Не кажучи вже про функції захисника людини, – каже Олена Войткова.

Водночас сама хазяйка несе службу на рівні із чоловіками.  На ночівлю в холодних окопах, харчування не за розкладом та інші випробування не скаржиться.
- На війні немає різниці: жінка ти чи чоловік. Ти – такий самий боєць, як і всі, – каже Олена, – Треба розвантажити машину – усі стали рядком і розвантажуємо.  Війна є війною. Правила поводження зі зброєю, водночас прицільна стрільба, є життєво необхідним умінням. Щоправда, мені поки що не доводилося стріляти в противника. Але, якщо виникне така потреба… Бо це питання збереження не лише мого життя, а й тих, хто поруч. У моменти крайньої небезпеки ніхто не замислюється: стріляти чи ні.

Водночас молодший сержант Войткова продовжує займатися волонтерською діяльністю, тримає постійний зв’язок із благодійними організаціями щодо забезпечення батальйону всім необхідним.
- Я своєрідний «місток» між двома цивілізаціями, – жартує Олена.
Також жінка не приховує, що почуття страху за власне життя та тих, хто поруч – присутнє постійно.
- Звісно, страшно! І під час обстрілів, і коли ночуєш просто неба на блокпосту. Але якщо ми не захистимо свій дім там, на сході, то завтра – прийдуть уже до наших домівок, – каже вона.

На будь-які натяки, мовляв, не жіноча це справа – воювати, реагує миттєво: – Кожен може зробити свій посильний внесок у спільну справу. Мій вибір був таким.

Проте справжня жінка – за будь-яких умов залишається жінкою. І хоча під час бойових дій зовсім не до нових парфумів чи модних суконь, час для себе Олена знаходить обов’язково.

-        Манікюр, педикюр, догляд за шкірою обличчя, шиї та рук. А от у макіяжі чи зачісках тут зовсім немає потреби. Навіщо?..

Форма, взуття – як і в решти бійців. Щоправда, форму для тендітної Олени (зріст 164 см, вага – 52 кг) довелося «підганяти» в ательє, також тривалий час шукали й берці 37 розміру.

-        Біжутерія, різні прикраси – лише додаткова приманка для снайперів, – каже Олена.

Натомість власні жіночі якості молодший сержант Войткова демонструє в турботі про колег-чоловіків. Коли має час, зазирне на кухню й обов’язково додасть до звичних армійських страв щось із власних рецептів. Або, знаючи чоловічу пристрасть до солодощів, неодмінно привезе щось смачненьке для всього колективу з чергового відрядження до столиці. Мимоволі виконує й функції психолога, адже навіть наймужнішим чоловікам іноді потрібно, аби вислухали, підтримали.

Про своє особисте життя, родину Олена відмовляється говорити навідріз. Адже одним із найбільших хвилювань бійців у зоні АТО, є безпека їхніх рідних і близьких. Тож складно сказати, хто за кого хвилюється більше, коли на сході зникає мобільний зв’язок та інтернет.

-        Тут мій найближчий і найвідданіший друг це Ада, – сміється Олена, – Якось і на душі стає легше, коли вона поруч.

 http://chask.net/?p=33637

 Христина БРЯНЦЕВА

Категорія: Мої статті | Додав: vik (02.11.2014)
Переглядів: 418 | Теги: Олена Войткова: На війні немає різн | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: